Від 11 березня на всій території України для протидії коронавірусу запровадили карантин. Обмежені масові заходи, закриті кордони, припинило роботу метро, а також залізниця. Щоб кількість хворих не збільшувалась, українцям передусім потрібно дотримуватись усіх встановлених заходів безпеки.
Чи дотримуються студенти Львівської політехніки всіх умов самоізоляції? Читайте в опитуванні.
Тарас Когут, студент 2-го курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
«Намагаюся дотримуватися дистанції з людьми, бо розумію, наскільки це важливо»
Зараз я навчаюсь дистанційно, як і всі студенти. Ставлюся з розумінням до карантинних обмежень і, звісно, дотримуюся більшості з них. Найбільш дратівливим чинником для мене у період самоізоляції є довжелезні черги, наприклад, у крамниці чи аптеці. З дому я виходжу 3–4 рази на тиждень. Без потреби стараюсь не відвідувати людні місця, а гуляю лише на власному подвір’ї. Маску вдягаю лише коли перебуваю у місцях масового скупчення людей. Її я обробляю, або змінюю що два-три дні. Зазвичай намагаюся дотримуватися дистанції з людьми, бо розумію, наскільки це важливо. Антисептик у мене завжди при собі, а руки мию декілька разів на день. Я жодного разу під час карантину не гуляв у великому товаристві, оскільки усі мої друзі розуміють, що це порушення норм.
Ельвіра Марковська, студентка 3-го курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук
«Я не гуляю у великій компанії знайомих під час ізоляції, бо усвідомлюю можливі наслідки цього»
Під час карантину я працюю та навчаюся дистанційно. Усі норми самоізоляції підтримую, адже це задля нашої безпеки. Найбільше під час карантину мене дратує те, що більшість людей ставляться безвідповідально до безпекових норм. Я не розумію, навіщо вони ризикують власним життям. З дому виходжу вкрай рідко, але бувало таке, що перебувала на вулиці без необхідності. Маска завжди на моєму обличчі, коли я перебуваю за межами будинку, навіть у малолюдних місцях. Я змінюю її щотри години, адже дуже відповідально ставлюся до цього. Дистанції між людьми завжди дотримуюся. Антисептик завжди зі мною, руки мию після кожного контакту з людиною або річчю. Я не гуляю у великій компанії знайомих під час ізоляції, бо усвідомлюю можливі наслідки цього.
Ігор Шевчук, студент 2-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти
«У мене немає антисептика, бо не вважаю це річчю першої необхідності»
Навчаюся та працюю дистанційно. Ставлення до карантинних обмежень у мене нормальне, стараюся їх дотримуватися. Найбільше мені набридають маски, бо з ними дуже незручно. З дому я виходжу щодня, але за потреби. Маску вдягаю лише коли виходжу до крамниці, на вулиці перебуваю без неї та відчуваю себе комфортно. Маску не змінюю. Вона у мене одна. Проте я завжди дотримуюся дистанції між людьми. У мене немає антисептика, бо не вважаю це річчю першої необхідності, а руки мию завжди, щойно приходжу з вулиці. Я гуляв у великій компанії у період ізоляції, тому що це були мої друзі.
Ізабелла Коджебаш, студентка 1-го курсу Інституту економіки і менеджменту
«Коли перебуваю надворі, то завжди одягаю маску, бо розумію, що це важливо. Проте не змінюю її взагалі»
Я вчуся на заочній формі навчання та працюю дистанційно. Повністю погоджуюся з карантинними нормами та намагаюся дотримуватися їх. У період самоізоляції мене дуже дратує віддалена робота, адже вдома мені взагалі не хочеться працювати. На вулицю я виходжу нечасто, приблизно 2–3 рази на тиждень. Коли перебуваю надворі, то завжди одягаю маску, бо розумію, що це важливо. Проте не змінюю її взагалі. Дистанції між людьми завжди дотримуюсь. Антисептика у мене, на жаль, нема, але руки мию постійно. Не виходжу на прогулянки з багатьма людьми, бо знаю, що це порушення карантинних норм.
Карина Бовсуновська, студентка 2-го курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти
«Антисептик у мене завжди зі собою, мию руки після будь-якого контакту з людьми, тваринами або ж спільними речами»
У мене позитивне ставлення до всіх упроваджених умов самоізоляції та, безперечно, я дотримуюсь їх. Найбільше пригнічує дистанційне навчання, адже це недосконала форма набуття знань. Я виходжу надвір майже щодня, адже живу у невеличкому містечку й роблю це навіть без потреби. Маски міняю що два-три дні. Я знаю, що це потрібно робити щотри години, просто рідко ними користуюся. Дистанції між людьми я дотримуюсь у будь-якому випадку. Антисептик у мене завжди зі собою, мию руки після будь-якого контакту з людьми, тваринами або ж спільними речами. У великих компаніях не гуляю, максимум ― троє людей, адже я і мої друзі розуміємо теперішню ситуацію.
Андрій Филипишин, студент 2-го курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки
«У великій компанії друзів я гуляв нещодавно, адже зараз пом’якшення карантину, не бачу тут нічого поганого»
До впровадження карантинних умов ставлюсь цілком нормально, але дотримуюсь їх 50/50. Найбільше під час карантину мені муляє те, що я не можу часто виходити на вулицю, спілкуватись з друзями, та й узагалі жити так, як раніше. У період самоізоляції я виходжу на вулицю майже щодня, інколи ― без необхідності. Маскою я практично не користуюся, хіба що у крамницях. Тож змінюю її щодекілька днів, бо нечасто вдягаю. Дистанції між людьми намагаюся дотримуватися. Антисептиком я користуюся, руки мию після кожного контакту з людиною чи річчю. У великій компанії друзів я гуляв нещодавно, адже зараз пом’якшення карантину, не бачу тут нічого поганого.
Україна вдалася до цих кроків, щоб уберегти громадян. Люди мають розуміти, що карантин – це безпека і у жодному разі не канікули. Кожен має бути відповідальним сьогодні, щоб ми змогли перемогти пандемію завтра!
