Серед стипендіатів Кабінету Міністрів для молодих вчених – амбітний доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування та післядипломної освіти Юрій Дзюрах. Незважаючи на свій молодий вік, науковець назбирав чималу колекцію професійних здобутків. Зокрема, вчений опублікував понад 150 наукових та навчально-методичних праць, 1 навчальний посібник, 9 монографій у співавторстві, 8 наукових статей у журналах, які входять до міжнародної наукометричної бази даних Scopus та Web of Science, більш ніж 45 статей у фахових наукових журналах України, 3 статті в зарубіжних журналах, понад 75 тез наукових міжнародних і всеукраїнських конференцій. Щороку кількість нагород та відзнак у скарбничці Юрія Михайловича тільки збільшується. Його студенти ставали неодноразовими переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів, виступали з доповідями на конференціях у галузі публічного управління та адміністрування, отримували іменні стипендії. Докладніше про наукове життя, роботу зі студентами та нові досягнення політехніка – у нашому інтерв’ю.
– Чому ви вирішили пов’язати своє життя з наукою?
– Від початку навчання у Львівській філії Національного університету харчових технологій я хотів отримати диплом магістра. Тож після успішного завершення бакалаврату філії став цікавитися, куди краще вступити на магістратуру. На сайті Львівської політехніки натрапив на спеціальність «Якість, стандартизація та сертифікація», яка була дотична до моєї попередньої. Пройшовши всі вступні випробування, я дізнався, що на заочній формі навчання є сім державних місць – щоправда, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст». Цей варіант був найвигідніший для мене у фінансовому плані. Вже отримавши диплом спеціаліста, я паралельно вступив до Інституту післядипломної освіти на спеціальність «менеджмент». Моє навчання на магістратурі за спеціалізацією «управління фінансово-економічною безпекою» було тісно пов’язане з науковою діяльністю. Саме тоді я став публікувати перші тези доповідей у межах наукових конференцій і виявляти жагу до нових знань. Завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту помітив мої старання та запропонував залишитися працювати в Політехніці після закінчення магістратури. З цього й розпочався мій шлях у велику науку.
– Які ваші наукові зацікавлення?
– Наразі основним напрямом моєї роботи є дослідження державного регулювання інвестиційної діяльності України, фінансово-інвестиційного забезпечення економічного зростання, сталого розвитку, регіонального економічного розвитку, програмно-цільового управління, взаємодії з органами публічної влади, місцевим самоврядуванням і громадськими та іншими організаціями. Є досить багато цікавих аспектів публічного управління та адміністрування, які мені хочеться й надалі досліджувати, а саме: органи місцевого самоврядування, періоди централізації, структуру органів місцевого самоврядування.
– Що вам найбільше до вподоби у вашій роботі?
– Найбільше мені подобається спілкуватися зі студентами та викладати курси. Через карантинні обмеження й повномасштабну війну молодь нечасто можна побачити в аудиторіях. Але я намагаюся працювати з нею попри складні обставини сьогодення. Під моїм науковим керівництвом студенти й далі публікують наукові статті та тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських конференціях. Останнім вагомим досягненням стала участь моєї студентки у двох міжнародних конференціях з публічного управління та адміністрування. Також минулого року ми разом зі студентами підготували наукові роботи за відповідними напрямами, але, на жаль, не посіли призових місць через повномасштабне вторгнення росії. На моє переконання, цей досвід також корисний для молодих людей. Вони вчаться досягати високих вершин, попри дріб’язкові невдачі.
– Які пріоритетні завдання в роботі з молоддю ставите перед собою?
– Насамперед хочу, щоб мої студенти завжди прагнули до нових знань і досягали поставлених цілей, попри всі їхні успіхи і невдачі. Безумовно, успішність у навчанні є важливою для кожного студента. Але щоразу треба ставити перед собою цілі, які можливо досягти. Навчаючись на конкретній спеціальності, студенти мають здобувати знання, які справді стануть їм потрібними у майбутньому. Тож я намагаюся зацікавлювати молодь наукою та доступно пояснювати матеріал. Також важливо, щоб студенти не забували про цікаве й корисне проведення своїх молодих років. Адже юність швидкоплинна. Саме цим періодом життя вони повинні насолодитися сповна.
– Чого вам вдалося досягти, працюючи у Львівській політехніці?
– Першим вагомим досягненням у моїй науковій кар’єрі було здобуття стипендії імені В’ячеслава Чорновола. Таке матеріальне заохочення справді мотивує до роботи. Також на початку наукової кар’єри я потрапив до топ-5 викладачів університету. Наступним важливим здобутком для мене стало надання мені 2019 року звання «Найкращий молодий вчений року» Національного університету «Львівська політехніка» в номінації «Суспільні науки та менеджмент». У 2021 році я став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Молодий вчений року». У 2022 році отримав стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Також своїм вагомим здобутком вважаю достроковий захист дисертації на тему «Державне регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві». Однак найбільшим визнанням для мене є успіхи моїх студентів.
– Розкажіть, будь ласка, докладніше про перемогу в конкурсі «Найкращий молодий вчений року» Національного університету «Львівська політехніка». Які були ваші емоції?
– Конкурс «Найкращий молодий вчений року» досить важливий у житті молодого науковця Політехніки. Саме за спеціальністю «менеджмент» є значна конкуренція, оскільки за перемогу в конкурсі змагаються як молоді науковці, так і досвідчені доктори наук віком до 40 років. Враховують наші наукові звання, здобутки, кількість опублікованих статей у фахових журналах та тих, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science. Перемога в конкурсі дала мені надзвичайно великий поштовх і мотивацію. Це стимул продовжувати наукову діяльність і досягати ще вищих висот. Я радий, що мою роботу гідно оцінили. Завдяки участі й перемозі в таких конкурсах ти розумієш, що твої зусилля не марні. Тож я справді пишаюся цим досягненням.
– Як працює формула «наука + великий бізнес» у Львівській політехніці?
– За цією формулою на кафедрі адміністративного та фінансового менеджменту реалізують проєкти молодих стартаперів і дослідників. Зокрема, у 2021 році ми разом із завідувачем кафедри АФМ, керівником Tech StartUp School Назаром Подольчаком, працювали над проєктами Львівської обласної державної адміністрації. Реалізували такі проєкти: «Виробництво триколісних електросамокатів для людей з обмеженими можливостями», «Розроблення електролізера з твердополімерним електролітом» та «Розроблення системи водневого очищення автомобільних двигунів внутрішнього згорання». Ці проєкти спрямовані саме на пошук і розвиток інноваційних ідей та рішень. Вони підтверджують, що симбіоз науки й великого бізнесу дає користь державі. Також до початку повномасштабної війни ми працювали над проєктом від Національного фонду досліджень України на тему «Оцінка наслідків впливу пандемії Covid-19 на кадровий потенціал України та визначення шляхів їх подолання».
– Які поради з власного досвіду можете дати студентам, які хочуть зробити успішний старт наукової кар’єри?
– Заради кар’єри науковця доведеться багато чим пожертвувати. Насамперед вам варто замислитися, чи готові ви присвячувати майже весь свій вільний час науковій діяльності й роботі в університеті. Якщо ж ви справді маєте велике бажання стати вченим, то робіть впевнені кроки до цієї мети вже сьогодні. На вашому шляху буде багато викликів і непростих завдань. Лише завдяки наполегливій праці та постійному самовдосконаленню ви зможете досягти високих результатів на науковій ниві. Успіхів вам!
