Студенти дуже часто не можуть вирішити багато питань, особливо під час дистанційного навчання. Однією з таких проблем є питання проживання чи непроживання у гуртожитку в цей період. Про те, куди звертатись та як оплачувати ті чи інші послуги, розповідає заступник директора Студмістечка зі студентських питань Віктор Андрійовський.
– Чим зараз живуть гуртожитки в карантинних умовах? Чи багато наразі там проживає студентів?
– На цей момент гуртожитки функціонують повністю, тобто жодних обмежень щодо мешканців не було. Звичайно ж, тих, хто там проживає, стало менше через дистанційне навчання. Приблизно 30–35 відсотків постійно мешкають у гуртожитках. Здебільшого це ті, хто працює або ж, можливо, тут кращий інтернет та умови для дистанційного навчання, ніж удома. Вже на другий семестр до гуртожитків приїхало більше студентів.
– Чи були цього року випадки, коли студенти переселялися з квартир до гуртожитків?
– Так, звичайно. На початку навчального року, переважно в жовтні, до нас зверталося чимало студентів 2–4 курсів, які раніше проживали на квартирах. Таких було понад 200 осіб. Їх усіх ми поселили в гуртожитки.
– Як зараз нараховують оплату студентам за проживання? Багато хто скаржаться на те, що доводиться платити навіть тоді, коли не проживаєш.
– Є частина студентів, які з початком дистанційки поїхали додому, перед тим оплативши проживання. Про перерахування чи повернення таким студентам коштів йшлося ще в жовтні в листі Міністерства освіти і науки, де рекомендовано забезпечити тимчасовий виїзд з 15 жовтня до 15 листопада. Також у цьому листі наголошено, що виїзд із гуртожитку не може бути примусовим, тобто той, хто бажає їхати додому, може спокійно це зробити, а ті студенти, які хочуть проживати, залишаються. Ми в гуртожитках розміщували відповідні оголошення.
Щодо оплати, то ті студенти, які, виїжджаючи з гуртожитків, здали на вахті ключ від кімнати, перепустку, попередили коменданта, щоб він зафіксував дату їхнього виїзду, можуть розраховувати на повернення коштів або ж на те, що їхню оплату перерахують на наступний семестр. А ті, які виїхали без попередження, на жаль, претендувати на це не можуть.
– Чи звертаються до вас студенти з проблемами? Як часто? І що їх хвилює?
– Вони переважно звертаються до адміністрації з найпоширенішими питаннями про можливість переселитися в інший гуртожиток чи кімнату, адже хтось бажає жити ближче до мешканців свого інституту, одногрупників чи знайомих. У таких випадках ми завжди йдемо назустріч. Також маємо звернення студентів щодо сантехнічних проблем чи проблем, пов’язаних із електрикою. Для цього у нас працюють інженери, спеціалісти, які стараються швидко реагувати на такі прохання та усувати всі несправності.
– А що вирішуєте зі студентами, які псують спільне майно? Як зафіксувати ці порушення, адже дуже складно з’ясувати, хто це саме вчиняє?
– Як би не було прикро, але є випадки, коли самі мешканці гуртожитків пошкоджують майно. Якщо хтось це помітив, скажімо, комендант або працівники гуртожитку, ми стараємось швидко реагувати на це. Проводимо з таким студентом відповідну роботу, де він має відшкодувати завдані втрати. Звичайно, що є багато випадків, коли студента, який вчинив порушення, ніхто не побачив, адже гуртожитки – це досить великі будівлі, тому хотілося би просити фотографувати таких студентів або якось фіксувати ці порушення. Тобто якщо ви бачите такі випадки, то не бійтеся, реагуйте на це та звертайтеся до комендантів або ж до нас в адміністрацію, щоб розв’язати ту чи іншу проблему.
– А як усунути проблему з інтернет-підключенням у студентських гуртожитках, адже студенти скаржаться на його роботу?
– Студенти зазвичай можуть прийти до нас і сказати про ті чи інші несправності. Але також вони можуть звернутися в 13 корпус, де розміщений навчально-технічний центр мережевих технологій, де працюють фахівці з тих чи інших питань.
– Які виклики на сьогодні мають студентські гуртожитки?
– Основними завданнями студмістечка, як завжди, є покращення та забезпечення умов для проживання, зокрема здійснювати ремонти. Останніми роками ми зробили ремонти коридорів у 5, 9 гуртожитках. Торік провели ремонти в санвузлах, кухнях 7 та 11 гуртожитків. Тепер тривають, а точніше – фактично на завершенні, ремонти коридорів у 4 гуртожитку. Звичайно, що не зупиняємось, адже роботи дуже багато, тож задля покращення умов будемо підтримувати такий ритм і надалі.
Коментар студента, мешканця гуртожитку
Рустем Левчук навчається на четвертому курсі ІХХТ за спеціальністю «біотехнологія та біоінженерія». Живе в гуртожитках уже четвертий рік. За цей час він змінював як гуртожитки, так і кімнати:
«За ці роки навчання я переселявся доволі частенько. Першого разу були погані умови загалом, це було у восьмому гуртожитку. Наступний раз виникло бажання з’їхатися з другом, але, на жаль, там, де я проживав, не було вільних місць, аби нас поселили разом. А друг у першому жив. От власне так я і переїхав у цей гуртожиток. І кімната краща, ніж була у «вісімці», й адміністрація приємніша. У першому гуртожитку я проживаю вже 2 роки і 3 місяці. За цей час основні зміни, що відбувалися, пов’язані з тим, що щороку хтось виселяється, хтось заселяється і від того сильно змінюється сам гуртожиток. Якийсь час може бути чистіше, тихіше, спокійніше або ж навпаки. Порівняно з попереднім гуртожитком, тут значно краще ставлення до студентів оперзагону та адміністрації.
Можна також сказати про певні ремонтні зміни: частковий ремонт у душових, оновлення певних речей загального користування (двері у туалетах, умивальники, крани тощо). Основна зміна, яку я спостерігаю, – більший рівень взаємодії між мешканцями. Бесіда гуртожитку в Telegram значно краще вплинула на поведінку студентів. Найбільше дратують побутові проблеми зі сусідами, але це сімейне, скажімо так. Загалом є тільки проблеми у взаєморозумінні між мешканцями, однак кожен індивідуальний по-своєму.
Умови для навчання у гуртожитку достатньо зручні, але це суттєво залежить від взаємин у кімнаті: у нас про все домовлено, чітко поділено (хоча нелегко жити в кімнаті 4-м різним людям). Інтернет дивний: достатньо часто з’являються певні проблеми, але їх можна вирішити через адміністрацію гуртожитку або гарячу лінію. Хоча бували часи, коли його фактично не було тижнями».
