Центральноевропейський технологічний форум (CETEF’22) відбувався у Вроцлавській політехніці впродовж 24–25 жовтня 2022 року під егідою Европейської Комісії та патронатом Европейського Парламенту. Пленарною сесією керували професор Єжи Бузек, Прем’єр-міністр Польщі у 1997–2001 роках, президент Европейського парламенту (2009–2012 рр.), член Европарламенту з 2004 року, та ректор Вроцлавської політехніки професор Аркадіуш Вуйс. Метою Форуму було створення міжнародної платформи для обговорення стану та напрямків подальшого розвитку технічних галузей, критичних для ефективної цифрової трансформації, та европейської політики у цій сфері, зокрема щодо країн Центральної та Східної Европи (ЦСЕ).
Учасниками були представники переважно країн ЦСЕ, а саме: ключові зацікавлені сторони, які займаються розподілом ресурсів для інвестування в дослідження, розвиток та інновації, а також представники індустрії високих технологій, дослідницьких центрів та університетів, політики як окремих держав-членів, так і транснаціональних рівнів, серед яких пані Марія Ґабріель, Европейський комісар з інновацій та досліджень, відповідальна за програми «Горизонт Европа» (Horizon Europe), «Креативна Европа» (Creative Europe) та інші відповідні европейські програми, а також пан Крістіан Бушой, голова Комітету з питань промисловості та досліджень Европейського парламенту.
Формат Форуму передбачав пленарне засідання та чотири паралельні тематичні конференції з актуальних питань передової автоматизації, робототехніки і мехатроніки, медичної інженерії, біомедичної технології та кібербезпеки. Заслухано доповіді:
- «Можливості для країн Центральної Европи після запуску Нової европейської програми інновацій» – доповідач пані Марія Габріель, єврокомісар з інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді;
- «Дебати на високому рівні щодо посилення ролі країн ЦЄ у впровадженні Програми фінансування ЕС для досліджень та інновацій через синергію та внутрішню співпрацю» – доповідач комісар Марія Ґабріель;
- «Европейська стратегія міжнародного співробітництва в дослідженнях та інноваційність» – доповідач Крістіан-Сільвіу Бушой, Европейський парламент, голова Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики;
- «Европейська дослідницька рада та заходи щодо розширення її участі» – доповідач Анджей Яйщик, віце-президент Европейської дослідницької ради;
- «За межами програми Індустрія 4.0 – погляд на людино – орієнтовану програму сталого розвитку Індустрія 5.0» – доповідач Пітер Дроелл, директор з питань розвитку, відповідальний за прискорення промислової трансформації досліджень та інновацій, Генеральний директорат з досліджень та інновацій, Европейська комісія.
Обговорення продовжила панельна дискусія «Прискорення цифрової трансформації через дослідження та Інновації», основними учасниками якої були:
- Пітер Дроелл, директор Генерального директорату з досліджень та інновацій;
- Пекка Копонен, президент Европейської асоціації консультантів з інновацій;
- Зигмунт Красінський, президент Польської торгово-промислової палати передових технологій;
- Хара Паскуаль, генеральний директор Collabwith Group B.V.;
- Бернд Шефер, генеральний директор, EIT RawMaterials GmbH;
- Роланд Штраус, засновник та керуючий директор, Knowledge4Innova7on (Знання для інновацій);
- Пьотр Шинкарчик, проф., др-габ., інж., член правління Міжнародної асоціації з автоматизації та роботизації, директор Інституту промислових досліджень автоматизації та вимірювань та дослідницької мережі ім. Лукасєвіча.
В рамках тематичного треку CETEF’22, присвяченого автоматизації та роботизації, розглядали методи подолання таких викликів, організовані у співпраці з провідними світовими виробниками засобів автоматизації виробничих підприємств і технологічними лідерами, а саме KUKA AG і SIEMENS з Німеччини та FANUC з Японії. Було представлено дослідження та впровадження робіт, які проводять польські дослідницькі підрозділи, що спеціалізуються в цій галузі: дослідницька мережа Łukasiewicz – Інститут промислових досліджень автоматики та вимірювань (PIAP) та Військовий технологічний університет (WAT) у Варшаві.
Кожен з учасників дискусії, враховуючи напрямки досліджень своєї країни та інституції, прокоментував основну промову під цим оглядом і окреслив, як це може стосуватися їхнього досвіду стосовно таких проблем:
- які найперспективніші, а отже, потребують першочергового европейського фінансування, напрямки досліджень в сферах їхніх інтересів;
- як покращити фінансові інструменти ЕС та схеми їхнього впровадження;
- як розширити та зміцнити міжнародну співпрацю в цій експертній сфері;
- як подолати, особливо в країнах ЦСЕ, сучасні бар’єри, які перешкоджають співпраці з провідними галузями промисловості Европи.
Від України щодо проблем цифровізації в Україні та інтеграції в европейську і світову систему були зазначені:
- Найактуальніші завдання:
- інтегрована система кіберзахисту Европи, включаючи Україну;
- розробка нових моделей кіберзахисту з використанням штучного інтелекту (проєкт SAFER CIP);
- квантове тестування та уніфікована квантова мережа;
- електронне правосуддя: система електронного суду та штучний інтелект в господарських судах.
- Пріоритетне европейське фінансування:
- прикладні дослідження штучного інтелекту, алгоритмів машинного навчання та технологій для об’єднання та аналізу гетерогенних даних.
- Основні сфери інтересів:
- протидія гібридним загрозам, лінгвістичний аналіз, патерни, нейронні мережі.
- Заходи щодо вдосконалення фінансових інструментів ЕС:
- ЕС (через ЕБРР або інші фінансові установи) створити Фонд стартапів для кіберінновацій в Україні, а також Фонд кіберстійкості для критичної інфраструктури.
- Щодо розширення та зміцнення міжнародної співпраці:
- Створення українського «Центру передового досвіду в кіберінноваціях» для налагодження співпраці з партнерами з ЕС та мережею інновацій ЕС.
- Щодо подолання наявних бар’єрів, які заважають співпраці з провідними галузями промисловості Европи:
- у сфері високих технологій існують сучасні обмеження та/або ембарго на постачання певних матеріалів в Україну, що діють з боку урядів США та ЕС;
- зважаючи на нагальні потреби України, усунення експортних бар’єрів для високотехнологічних матеріалів та обладнання сьогодні є на часі, а після війни над цим має бути одним із наших найвищих національних пріоритетів;
- у сфері кібербезпеки це потребує додаткового дослідження бар’єрів.
За результатами обговорень в резюме голови Організаційного комітету професора Єжи Бузека було зазначено, що після Форуму робоча група, включно з членом ЕК, призначеним Організаційним комітетом, зробить висновки з основної доповіді та панельної дискусії, які будуть поширені серед національних та европейських агентств та інституцій, відповідальних за політику досліджень і технологічного розвитку та його впровадження до виконання серед держав-учасників ЕС.
