На архітектурному факультеті Технологічного університету Карлсруе (Німеччина) впродовж двох семестрів 2024 року триває цикл лекцій «Урбаністична трансформація та конверсія»: міжнародний досвід», що є частиною навчальної програми «Україна цифрова» та фінансується Німецьким бюро академічного обміну (DAAD).
Курс серії лекцій відображає різні явища трансформації, конверсії, модифікації районів у Східній Європі. Обговорюють кілька типів трансформації:
- як перетворення військових або промислових територій;
- як трансформація через втрату робочих місць і населення;
- модифікація через нові функціональні вимоги;
- зміна політичної системи або адаптація до клімату;
- руйнування через війну, природні стихійне лихо чи активне планування;
та інші.
Завідувачка кафедри містобудування Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки, професор, к.арх. Галина Петришин у цьому семестрі прочитала дві лекції, які супроводжувалися обговореннями та дискусіями, що свідчить про зацікавленість студентів.
Лекція 1. «Розвиток креативного кластеру в постіндустріальних комплексах Львова»
У лекції охарактеризовано етапи індустріалізації Львова і цінність /нецінність постпромислової спадщини. Постпромислові споруди ХІХ – початку ХХ століття з цікавими архітектурними образами, які розташовані на периферії історичного ареалу міста, були адаптовані для сучасних функцій. Проаналізовано низку вдалих прикладів, таких як «Фабрика повидла», !Фест-кластер, «Лем станція», KIVSH, Rе-zavod (REMA), які є успішними завдяки інтеграції у міське середовище, міксуванню і замінюваності функцій.
Лекція 2. «Нові житлові комплекси в процесі реурбанізації території Львова»
У лекції розглянуто динаміку процесу житлового будівництва у Львові з 1991 року, оскільки відбулися зміна державності та суспільного ладу. Звернуто увагу на джерела фінансування будівництва, рівень забезпеченості містян житловою площею, динаміку цін на житло. У просторовому плануванні спостерігають перехід до планування міста з більшою щільністю і «короткими відстанями». Проаналізовано місця розташування житлових комплексів:
- постіндустріальні райони з напівзруйнованими будівлями, складами;
- райони малоцінної індивідуальної та дачної забудови;
- райони, що потребували джентрифікації.
У всіх випадках було утворено компактні комплекси середньої або високої поверховості. У житлових комплексах розвиваються додаткові функції, але разом з тим у місті провокуються інфраструктурні проблеми.
