Фотографія як мистецтво існує вже багато років. Вона зберігає цінні моменти життя і закарбовує їх у пам’яті. Вона розкриває людину, світ з іншої сторони, з тої, яку ми не помічаємо. І знімки дають нам змогу пізнати щось нове і запам’ятати це назавжди. Кожний творець в фотографії проходить через етап «А що мені фотографувати?», «Що мене цікавить?». І з роками почались створюватися і розвиватися жанри, які залишаться актуальними назавжди.
Перший жанр, про який я хочу вам розповісти – портретна фотографія.
Це красивий і витончений жанр, який здатен показати найкращі сторони людини. Фотограф повинен взаємодіяти з людиною і побачити щось нове в ній, яке ховається в глибині.
«Одна справа – сфотографувати, як людина виглядає, і зовсім інша, відобразити, що вона із себе представляє» (Пол Капонігро)
Не менш популярним та красивим є жанр чорно-білої фотографії. Чорно-білі знімки – це монохромне мистецтво. Ці фотографії передають те, що неможливо передати кольорами. І багато авторів свідомо повертаються в часи чорно-білої фотографії, аби обмежити себе в кольорі і сконцентруватися на інших виразних засобах. Напевно, саме тому монохромна фотографія так добре розкриває емоції і знаходить у нас відгук на глибинному рівні.
«Колір – все, але чорно-білий – ще більше» (Домінік Рауз)
Як я вже говорила, фотографія не стоїть на місці, а стрімко розвивається і список жанрів поповнюється не лише класичними напрямками, а й чимось більш креативним, що дає змогу побачити щось незвичне, а деколи і містичне. Концептуальна фотографія змушує людей задуматися і перенестися в інший вимір. Цей жанр дає змогу проявити свої креативні таланти і розширити свої межі.
«Ще одна неймовірна революція відбулася в фотографії, але і на неї вплинуло Концептуальне Мистецтво» (Сол Левітт)
Автор у своїх роботах не лише може показати щось потаємне в людині, а й показати красу природи. Людина проходячи, проїжджаючи ті самі краєвиди мало не щодня, перестає бачити ту красу, яка відбувається прямо на його очах. Пейзажна фотографія – фіксує красу, магію краєвидів.
«Пейзажна фотографія переступає всі політичні і національні кордони, виходить за рамки мовних і культурних обмежень» (Чарлі Уейт)
Також, не потрібно забувати про макрофотографію, яка здатна показати людині те, що її око не може побачити. За допомогою макрофотографії ми можемо побачити зблизька комаху, маленькі, ледь помітні, деталі рослин і багато чого, що ми не в змозі близько роздивитись.
Можна перераховувати ще величезну кількість жанрів фотографії, що збільшується щороку. Але хочеться виділити саме той жанр, яким здатен не лише зафіксувати найцінніші моменти, а й збагатити історію й зберегти історичну достовірність, – це документальна фотографія. Вона має багато різновидів. Найчастіше ми бачимо їх у ЗМІ при висвітленні важливих подій історії, політики, науки, мистецтва, культури. Жанр документальної фотографії завжди буде актуальним.
Без фотографії людство не змогло б зберігати прекрасні моменти, які не хочеться забувати. Лише один погляд на знімок і ми одразу пригадуємо собі ці емоції, які відчували тоді, тому це прекрасна згадка, яка не лише зберігається у пам’яті, а й на папері.
Не нехтуйте цінними моментами, пам’ять може вас підвести, а фото – ні.
Матеріал підготовлено у рамках проходження навчальної практики на кафедрі журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти. Керівник практики – к. філол. н., доцент кафедри ЖЗМК О.В. Гарматій.
