Щороку спільнота Львівської політехніки організовує низку заходів, спрямованих на розвиток екологічної свідомості серед молоді й суспільства. Цього року на Ековікенді учасники вкотре звернули увагу на питання відповідальності перед природою та важливості раціонального споживання. Такі події допомагають не лише підвищити обізнаність щодо змін клімату, а й сформувати спільноту, яка справді прагне змін.
У межах Ековікенду відбулася зустріч із фахівчинею відділу клімату Центру екологічних ініціатив «Екодія» Анастасією Івашиною. Вона розповіла про загрози зміни клімату, насамперед під час війни, та їх вплив на Україну і світ. Експертка пояснила, що зміни клімату зачіпають усі аспекти життя, а їхні прояви стають щораз очевиднішими у різних куточках світу, зокрема й в Україні.
— Зміна клімату не має кордонів — вона стосується всього світу, всього населення планети. Тому слід діяти спільно, щоб зменшити негативний вплив і запобігти найгіршим сценаріям, — наголосила Анастасія Івашина.
Експертка акцентувала на тому, що для подолання цієї проблеми потрібна координація зусиль на міжнародному рівні. Тому «Екодія» має велику кількість партнерів як в Україні, так і за кордоном.
Анастасія також окреслила ключові напрями роботи своєї організації, серед яких зміна клімату, енергетика та стале сільське господарство. Вона зауважила, що надмірні викиди парникових газів вже призвели до критичних змін у кліматичній системі.
— Війна — це величезний страшний безпековий виклик, тут і зараз. Зміна клімату не є таким сильним викликом, тобто російська ракета має шанси вбити українця чи українку швидше, ніж зміни клімату. Тому нам самим навіть складно говорити про це і продовжувати роботу. Проте це все одно залишається на часі, — зазначила кліматологиня.
Крім глобальних аспектів Анастасія Івашина звернула увагу на конкретні зміни, які відбуваються в Україні та світі через зміну клімату.
— Ми спостерігаємо екстремальні погодні явища, зокрема буревії та аномальні опади. Ці зміни відбуваються не просто так — вони є наслідком того, що парниковий ефект, який у природі корисний для стабілізації температур, стає надмірним через викиди, — пояснила вона.
Експертка також наголосила, що людська діяльність є основною причиною сучасних кліматичних змін. За її словами, на клімат найбільше впливають викиди парникових газів, які утворюються через спалення викопних видів палива, сільськогосподарську діяльність і масову індустріалізацію.
Під час зустрічі Анастасія Івашина звернула увагу й на вплив війни в Україні на кліматичну ситуацію.
— І зміна клімату, і війна — вони мають одне коріння. Тому що зміна клімату — це спалення нафти, газу, вугілля. А російська війна є можливою завдяки тому, що до росії надходять мільярди завдяки продажу нафти та газу. Якби не було цих надходжень, там не могли б платити своїм військовим, будувати ракети тощо. Це одне коріння, тому так критично важливо відмовлятися від таких ресурсів і шукати альтернативні рішення. Багато з них уже є, просто вони потребують масштабування, — зауважила представниця «Екодії».
Анастасія наголосила, що війна в Україні, крім прямого руйнування, створює колосальні викиди парникових газів:
— Скільки було спродуковано парникових газів саме внаслідок воєнних дій росії! І цифра серйозна — 175 млн тонн. Це те саме, якби на дорогах з’явилося 90 млн нових бензинових авто. Це те саме, що за рік продукує Бельгія, яка є індустріальною країною. І все це суто від того, що відбувається внаслідок російської неспровокованої агресії, — це вертольоти, машини, а також лісові пожежі, які стаються внаслідок обстрілів, переміщення людей.
За її словами, є два головні напрями протидії змінам клімату — мітигація (зниження викидів парникових газів) та адаптація (пристосування до змін клімату). Серед прикладів адаптаційних заходів вона назвала впровадження зелених зон, системи сповіщення про надзвичайні погодні явища, а також використання водоощадних технологій.
— Перехід на більш екологічні рішення потребує значних зусиль, але кожен з нас може зробити свій внесок. Наприклад, віддавати перевагу громадському транспорту, вибирати локальні продукти, підтримувати екологічні ініціативи та рухи. Усі ці маленькі кроки допомагають змінювати систему на краще, — наголосила експертка.
Серед глобальних ініціатив, які покликані зменшити зміни клімату, Анастасія виділила Рамкову конвенцію ООН та Паризьку кліматичну угоду, яка передбачає скорочення викидів і заходи для адаптації до змін. Саме міжнародні партнери та проєкти допомагають Україні розробляти і впроваджувати «зелені» кроки.
Звертаючись до студентів, кліматологиня зазначила, що розуміння проблеми й участь у таких громадських організаціях, як «Екодія», можуть стати важливим кроком у подоланні екологічних викликів. Вона запевнила, що молодь може відіграти ключову роль у кліматичному русі, й закликала долучатися до екологічного руху, який завжди потребує нових ідей та енергії:
— Молодь — дуже гарна аудиторія, тому що це активісти. Я сама. Коли була студенткою, зацікавилася цією темою. Починалося все з активізму, мені хотілося бути корисною довкіллю і зупини те, що не ок. А потім ти починаєш розбиратися і розуміти, що все тут системно не ок... Поки ти студент, ти в пошуках того, чому б себе присвятити. Тому це гарний час, а кліматичний рух дуже потребує людей, однодумців, щоб разом рухатися.
