19 січня 2026 року на розширеному засіданні кафедрі дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну відбулася перша презентація нової освітньо-професійної програми «Промисловий дизайн та 3D-моделювання» (робоча назва) за спеціальністю В2 «Дизайн» спеціалізації В2.02 «Промисловий дизайн».
У роботі розширеного засідання кафедри ДОА взяли участь ректорка Національного університету «Львівська політехніка» професорка Наталя Шаховська, директор Інститут архітектури та дизайну професор Юрій Диба, директорка Інституту поліграфії та медійних технологій доцентка Леся Стеців, завідувач кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування Інституту механічної інженерії та транспорту професор Вадим Ступницький, професор кафедри РІТМ Ігор Грицай, а також завідувачка кафедри містобудування професорка Юлія Ідак і завідувач кафедри архітектурного проєктування та інженерії професор Ігор Гнесь.
Із презентацією програми виступила завідувачка кафедри дизайну та основ архітектури професорка Світлана Лінда. Вона відзначила, що впровадження освітньо-професійної програми «Промисловий дизайн та 3D-моделювання» у навчальний процес кафедри ДОА є важливим та своєчасним кроком, що відповідає сучасним викликам розвитку креативних індустрій і технологічного середовища. Ця програма поєднує художнє мислення, інженерну логіку й цифрові інструменти, формуючи фахівців, здатних створювати конкурентоспроможні, функціональні та естетично виважені об’єкти. Вагомою перевагою ОПП «Промисловий дизайн та 3D-моделювання» є її відкриття саме у технічному закладі освіти – Національному університеті «Львівська політехніка». Це створює унікальне освітнє середовище, де дизайн органічно поєднується з інженерією, сучасними технологіями та науковими дослідженнями.
Особливою цінністю програми є можливість сформувати справді інноваційний міждисциплінарний продукт, залучивши професіоналів з інших інститутів і кафедр, зокрема фахівців з робототехніки, штучного інтелекту та віртуальної реальності. Така синергія дає змогу студентам працювати на стику дизайну та високих технологій, створювати складні, розумні й інтерактивні об’єкти, а також формує новий тип дизайнера – технологічно мислячого, здатного до інновацій і співпраці в мультидисциплінарних командах.
В обговоренні взяла участь ректорка Львівської політехніки професорка Наталія Шаховська, яка відзначила, що ця освітньо-професійна програма відкриває широкі перспективи для студентів, адже 3D-моделювання та промисловий дизайн є ключовими компетенціями на сучасному ринку праці – від проєктування виробів і середовища до стартапів, прототипування та роботи з інноваційними технологіями.
Директор Інститут архітектури та дизайну професор Юрій Диба зауважив, що спеціальність «Дизайн», яку створювали наприкінці 1990-х років у стінах Львівської політехніки, задумували саме як дизайн промисловий, тому відкриття такої програми логічно повертає дизайн у його природний контекст – тісний зв’язок із технологіями, виробництвом і науковими інноваціями. Отож, Університет відновлює баланс між інженерною думкою та художньо-проєктною культурою, підтверджуючи свою історичну місію як простору, де народжуються комплексні, функціональні й естетично обґрунтовані рішення для розвитку суспільства.
Директорка Інституту поліграфії та медійних технологій доцентка Леся Стеців привітала із початком роботи над цією важливою програмою та відзначила важливість таких відкритих обговорень, що допоможе уникнути перетину програм різних інститутів і забезпечить реальну унікальність кожної ОПП, яку створюють у стінах Львівської політехніки.
Професор Вадим Ступницький зазначив, що програма сприяє інтеграції освіти з реальними потребами промисловості, розвитку міждисциплінарних підходів та підвищенню престижу кафедри й закладу в цілому. Зі свого боку він запевнив у підтримці починань кафедри дизайну та основ архітектури, оскільки багато предметів передбачено провадити саме фахівцями кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування.
Про важливість залучення фахівців з інших інститутів, що забезпечить реальність програми із промислового дизайну, говорив професор Ігор Грицай. З кафедрою РІТМ дизайнери розпочали роботу ще у липні 2025 року, саме тоді й народилася ідея глибокого залучення фахівців з Інституту механічної інженерії та транспорту в нову освітню програму.
З позитивним відгуком про ОПП «Промисловий дизайн та 3D-моделювання» виступили завідувачі кафедр Інституту архітектури та дизайну – професори Юлія Ідак та Ігор Гнесь. Вони зазначили, що потреба у відкритті такої освітньо-професійної програми назріла вже давно – з огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій, трансформацію проєктної культури та зростання запиту на фахівців, здатних поєднувати дизайн, інженерне мислення й сучасні інструменти 3D-моделювання. На їхню думку, впровадження програми є логічним і стратегічно важливим кроком для розвитку Інституту архітектури та дизайну, який дасть змогу посилити практичну складову навчання, розширити міждисциплінарну співпрацю та підвищити конкурентоспроможність випускників на національному й міжнародному ринках праці.
Професор кафедри дизайну та основ архітектури Володимир Стасенко зазначив, що запропонована освітньо-професійна програма є надзвичайно важливою та актуальною для розвитку кафедри й Інституту загалом. Вона має беззаперечні переваги, зокрема чітку орієнтацію на сучасні технології, міждисциплінарність і практичну підготовку студентів. Водночас професор наголосив, що, попри очевидні сильні сторони, програма потребує певного доопрацювання окремих пунктів, зокрема узгодження змісту дисциплін, балансування теоретичної та практичної складових, а також чіткого формулювання очікуваних результатів навчання. Такий виважений підхід, на його думку, дасть можливість підсилити якість програми й забезпечити її сталий та ефективний розвиток у довгостроковій перспективі.
У своєму виступі голова Львівського регіонального відділення Спілки дизайнерів України, професор кафедри дизайну та основ архітектури Станіслав Мигаль акцентував на тому, що запропонована програма потребує широкої апробації у професійних колах та активного обговорення із представниками дизайн-індустрії. Такий крок, на його думку, дасть змогу краще врахувати реальні запити ринку праці та очікування професійної спільноти. Професор Мигаль загалом погодився з актуальністю відкриття спеціалізації, підкресливши її своєчасність і відповідність сучасним тенденціям розвитку промислового дизайну та цифрових технологій. Він зазначив, що за умови подальшого вдосконалення та відкритості до фахового діалогу програма має значний потенціал для успішної реалізації.
У обговоренні прозвучало, що серед беззаперечних переваг ОПП – розвиток практичних навичок, креативного та критичного мислення, цифрової грамотності, а також здатності працювати із сучасним програмним забезпеченням і виробничими процесами. Програма стимулює інноваційність, командну роботу та підготовку студентів до реальних професійних викликів. Водночас її впровадження потребує оновлення матеріально-технічної бази, постійного підвищення кваліфікації викладачів та адаптації навчальних планів до швидких змін у технологіях. Проте ці ризики є керованими і компенсуються стратегічними перевагами та довгостроковим розвитком освітнього середовища.
Загалом, освітньо-професійна програма «Промисловий дизайн та 3D-моделювання» є інвестицією в майбутнє кафедри, студентів і суспільства, що формує нове покоління дизайнерів – гнучких, технологічно підготовлених і здатних творити простір та предметний світ завтрашнього дня. В умовах воєнного часу й повоєнної відбудови України актуальність такої програми набуває особливого значення, адже країна потребує фахівців, спроможних швидко реагувати на виклики, працювати з інноваційними матеріалами і технологіями, створювати ефективні, функціональні та економічно обґрунтовані рішення.
Промисловий дизайн і 3D-моделювання стають важливими інструментами у процесах відновлення інфраструктури, житлового середовища, виробництва, реабілітаційних та оборонних об’єктів, а також у розвитку національної промисловості. Отож, програма не лише відповідає сучасним освітнім тенденціям, а й виконує важливу суспільну місію, сприяючи відбудові країни та формуванню її стійкого, інноваційного майбутнього.
