У Львівській політехніці уже кілька років провадять дослідження, повʼязані зі застосуванням мобільних роботів у різних сферах людської діяльності, акцентуючи на розробці дієвих конструкцій, способів їхнього виготовлення та ефективних алгоритмів застосування.
Однією зі сфер використання роботів є сільське господарство, позаяк нові технології проникають у всі сфери людської діяльності, зменшуючи загальні витрати на процес і підготовку продукції. Частка цифрових і кібернетичних технологій в агросекторі України наразі досить низька ─ близько 10-12%, тому є широкі перспективи до їхнього впровадження.
Розповідає доктор технічних наук, професор кафедри проєктування машин та автомобільного інжинірингу Роман Зінько:
─ На сьогодні створено 11 типів макетних, експериментальних, дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. У всіх конструкціях враховані особливості використання. Скажімо, моніторинг достигання пшениці вимагає одних особливостей конструкції, а вже до мобільного робота для транспортування урожаю з поля є цілком інші вимоги. Нашими машинами наразі можна керувати дистанційно, з пультів. Згодом плануємо удосконалити їх системами штучного інтелекту. Це означає, що якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні слід встановити стандартні процедури, щоб робот міг працювати навіть тоді, коли буде втрачено звʼязок. А вже використання кількох машин у комплексі потребує цілком інших підходів.
Такі проєкти професор Зінько зі своїми студентами активно розробляє вже багато років ─ донедавна на кафедрі автомобілебудування, а тепер, після її реорганізації, на кафедрі проєктування машин та автомобільного інжинірингу.
Над аналізом інформації, визначенням необхідних тестувальних ділянок, а також створенням тестувальних циклів працював третьокурсник Дмитро Роман, який шукав й аналізував загальну інформацію, враховуючи методи випробовування агрегатів, систем автомобілів і, накладаючи їх на інформацію про полігони.
Щоб створювати й випробовувати роботи відповідного рівня, часто доводиться співпрацювати з іншими кафедрами університету. Скажімо, до випробування найновіших напрацювань долучили студенток ІАРД Марту Зінько і Любу Черкун, які спроєктували полігон, що містить низку тестувальних ділянок, пристосованих для дослідження невеликих мобільних машин, сформували тестувальні ділянки і їхню прив’язку до реальної території. При цьому враховували особливості цих ділянок (характеристики), їхнє розміщення у випробовувальному циклі.
На полігоні створено ділянки з піщаною, ґрунтовою поверхнями, імітується переїзд через рейки, рух боковим схилом, підйом-спуск, переїзд траншеї. Передбачений рух через міст, є імітація радіоперешкод для тестування радіо- й відеоканалів мобільних роботів.
Особливістю цього полігону, який, до речі, використовуватимуть у навчальній дисципліні «Випробовування транспортних засобів», є його компактність, універсальність і мініатюрність. Дослідження провадитимуть для невеликих моделей транспортних засобів, мобільних роботів і їхніх макетів. На основі теорії подібності поширюватимуть отримані дані для подібних машин.
