Студенти четвертого курсу базового напряму «Геодезія, картографія та землеустрій» спеціальності «Космічний моніторинг Землі» щороку влітку проходять тритижневу навчальну практику з GPS-технологій та астрономічних спостережень. Керує цією подвійною практикою професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Степан Савчук.
Цього року бакалаври виконали тестові спостереження на контрольних пунктах (Геотерасі другого навчального корпусу та в астрономічній обсерваторії головного корпусу), провели комплекс супутникових та астрономічних спостережень, опрацювали свої матеріали спостережень. За індивідуальні завдання отримали оцінку, а про їх результати згодом будуть доповідати на наукових семінарах та конференціях.
Студенти практикою задоволені, адже індивідуальні супутникові спостереження, окрім практичної складової, мають ще й елементи науково-дослідної роботи. А це додає азарту у будь-якій справі.
– Ми ознайомилися з приладами, про які нам розповідали на лекціях, – говорить Ольга Дмитришин. – Крім цього, працювали й з новими GNSS-приймачами від різних фірм-виробників, добре засвоїли методи абсолютних, відносних статичних та кінематичних GNSS-вимірювань, навчилися проводити GNSS-знімання в статичному режимі і в режимі реального часу. Цікаво було оглядати Сонце під час астрономічних спостережень: ми визначали азимут на обраний земний предмет, вираховували ефемериди Полярної зірки, яку можна спостерігати вже з 19 години, хоча її ще на небі не видно. Думаю, що й надалі нам ці знання пригодяться, особливо, коли писатимемо свої дипломні роботи.
– Тепер уже маємо навики програмного опрацювання даних супутникових та астрономічних спостережень, навчилися користуватися різним програмним забезпеченням, яке допомагає обробляти отримані дані польових робіт, – додає Наталя Маляр. – Цікаво було проводити дослідження безпосередньо в нашій обсерваторії, де ми навчилися брати окремі дані з різних станцій через інтернет, при потребі зможемо створити віртуальну станцію, під’єднуватися до різних інтернет-сайтів, з яких можна отримувати в реальному часі потрібні для роботи дані. А ще – навчилися працювати з GNSS-технологіями та з методами геодезичної астрономії, ознайомилися з організацією проведення супутникових та астрономічних спостережень геодезичної точності, отримали практичні навички роботи з різноманітними GNSS-приймачами. Важливо, що на практиці ми закріпили і поглибили свої теоретичні і практичні знання із супутникової геодезії та геодезичної астрономії і долучилися частково до науково-дослідної роботи, бо тепер вміємо готувати та проводити різні наукові експерименти.
– Це вже наша четверта практика, – долучається до розмови Роман Хом’як. – Саме завдяки Степанові Григоровичу ми краще зрозуміли будову та правила експлуатації GNSS-приладів, методику супутникових та астрономічних вимірювань на пунктах мережі, навчилися готувати прилади до спостережень, виконувати попереднє та остаточне опрацювання таких спостережень тощо. Наш керівник допомагав нам носити прилади, давав слушні підказки, іноді забирав нас своєю машиною, за що ми йому дуже вдячні.
Степан Савчук ніколи не проводить практики заради самої практики. Він завжди переслідує якусь конкретну мету.
– А їх у мене було аж дві: закріпити знання теоретичного навчання й виконання лабораторних робіт під час семестру і ще зробити так, щоб студенти змогли внести свій особистий вклад у створення геодезичної мережі Львова з використанням нових супутникових технологій, – каже професор. – На усне замовлення Львівської міської влади цю роботу ми розпочали ще 2008 року і завершили лише цього літа. Оскільки місто її не фінансувало, то всі дослідження робили за рахунок практик студентів. Вважаю, що студенти виконали унікальну роботу, адже міська геодезична мережа й досі працює на геодезичних, класичних технологіях, що дає до півтора метра розходження до планової основи координування й виконання більшості робіт на території міста. Це дуже часто призводить до багатьох суперечок щодо розташування різних земельних ділянок, властиво їх невідповідності з реальною практикою, адже реальне знімання засвідчує, що будинки і вулиці часто розташовані не там, де показує план. Сподіваюся, цього року ухвалять рішення про те, щоб Інститут геодезії виконав проекті роботи, що стосуються переходу Львова на нову систему координат і ми підпишемо відповідний договір на співпрацю.
