– Громадянське суспільство України нині зароджується, воно має сильний потенціал «витягнути» Україну. Впевнений, не сучасні політики і не протестувальники на Банковій запровадять якісні зміни. Вони почнуться саме знизу: консолідація та розуміння, що ніхто замість нас цього робити не буде, – основні умови. Якщо ми не будемо активні й не домагатимемося змін – вони не з’являться. Немає чарівної палички чи людей, які за жестом вказівного пальця докорінно все перебудують. Потрібно працювати і розуміти, що ми всі творимо цю країну, і якщо ти вже залишився тут, а не виїхав, ти відповідальний за державу та свою роль у її добробуті.
Нині вже виросло покоління, народжене в незалежній Україні – воно спроможне й готове брати на себе відповідальність за долю держави, але йому всіляко перешкоджають це зробити. Тому потрібно голосувати за молодь, за своїх однодумців. Вважаю, що одним із важливих критеріїв у цій справі справді є вік. Однак, якщо вже йти в політику, то з конкретною метою і з чіткими пропозиціями змін. Так, це проблематично, бо невигідно для сталих політиків, але якщо ми будемо справді хотіти змін і об’єднуватися – втілимо багато корисних речей. Сьогодні на власному досвіді, особливо після Революції Гідності, я бачу хороші можливості для молоді – завдяки громадській діяльності зрозумів, що я хочу та реально можу змінити на місці, – запевняє громадський активіст Володимир Беньо.
Юрій Фединець, студент третього курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«У політику молодь не допустять»
Це досить складне питання, хоча шанс є. Я лише вступив до університету, тому не впевнений, що можу щось змінити. Чи має молодь шанс бути успішною у політиці – думаю, що ні. На мою думку, ніхто зі сучасного керівництва такого не дозволить. Окрім цього, щоб йти в політику, треба мати спеціальну освіту – не може, наприклад, філолог за це братися – людина повинна бути компетентною. Наша проблема в тому, що наші політики якраз і не мають відповідної освіти.
Марія Тупичак, студентка третього курсу Інституту економіки і менеджменту:
«Старшому поколінню пора відпочивати»
Молодь може змінити майбутнє, але для цього має бути мислячою і рухатися у правильному напрямку, забути про стереотипи і мейнстрими. Будьте індивідуальними, і тоді – все в наших руках. Гадаю, що старшому поколінню давно пора відпочивати і дати дорогу молодим, бо в нас багато нових ідей. Можливо, в Україні потрапити до політики дуже складно, але якщо людина «пробивна», то їй усе вдасться. Доказ – мій одногрупник: він – помічник депутата, хоч за освітою є менеджером.
Кирило Дудік, студент п’ятого курсу Інституту архітектури:
«Покращити життя може кожен»
Молодь має такий шанс, але вже після завершення університету. Зміни – питання досвіду і можливостей. Коли людина закінчує університет, починає працювати, вона стає більш досвідчена й може змінювати щось у галузі своєї діяльності, таким чином – Україну. Окрім цього, змінити країну можна і за допомогою простих речей – наприклад, якщо бути культурним, не смітити. Значну роль у цьому також відіграють громадські об’єднання. Покращувати життя може кожен і щодня, але запровадити зміни на глобальному рівні студенти не мають шансів.
Надія Ващеня, студентка шостого курсу Інституту енергетики та систем керування:
«Головне – бути відповідальним»
Цілком може, але це залежить від самої молоді. Передусім потрібно опиратися на правильні цінності, мати свої переконання. Важливо не мовчати та бути ініціативним – я бачу проблему і говорю про неї. Потрібно бути більш зрілими і відповідальними за свої вчинки. Дивіться на себе і здійснюйте зміни у своєму середовищі. У політику потрапити не так складно, але, щоб бути впливовим, варто мати власну позицію, інакше впливатиме оточення і тебе затягне в «болото». Якщо дотримуєшся християнських цінностей – діятимеш правильно.
