На Міжнародний форум «Архітектурна освіта в епоху відновлення України після війни» Львівська політехніка відрядила професора Андрія Павліва та доцентку Оресту Ремешило-Рибчинську, які працюють на кафедрі дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну.
Загальні концептуальні рамки Форуму, що відбувся в Києві 9 лютого 2023 року, були сформульовані її організаторами.
- Створення холістичного підходу до сучасної архітектурної освіти як індустрії підготовки кадрів відбудови України після війни.
- Сучасне мислення архітектора як необхідний інтегральний підхід до створення нових міжгалузевих систем – соціальних, міських, бізнесових, які будуть частиною процесу відновлення.
- Відновлення України відбуватиметься більшою мірою європейськими приватними коштами – для цього навіть вже зараз впроваджують податкову реформу для підготовки підґрунтя у сфері економічної діяльності. Чи маємо ми робити реформу у підготовці кадрів, які будуть проєктувати процеси відбудови? Чи відповідає якість наших кадрів вимогам майбутнього європейського замовника?
- Відбудова цілої країни потребує створення спільної інтегральної картини країни майбутнього та спільної моделі підготовки кадрів для цього майбутнього. Жодна з сторін – учасників процесу – не в змозі забезпечити такий інтегральний підхід зі своєї вузької ніші. Яким чином можна створити такий підхід у галузі архітектурної освіти для підняття рівня українських архітекторів відповідно до загальноєвропейських вимог? Які для цього мають відбутись соціальні, інституційні зміни?
Тема доповіді Андрія Павліва та Орести Ремешило Рибчинської «Актуальність використання горизонтальних зв’язків в сучасній архітектурній освіті» була високо оцінена. Автори використали в ній матеріали з досвіду багатолітньої роботи в Інституті архітектури та дизайну Львівської політехніки й зазначили власно вироблені принципи та засоби подальшого розвитку освітніх процесів в Україні.
Серед інших доповідачів були відомі архітектори, теоретики, науковці, представники освітніх архітектурних закладів, суміжних спеціальностей, власники будівельних фірм. Зокрема:
- Олександр Кащенко – декан архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури, голова Науково-методичної комісії з архітектури Міністерства освіти і науки України;
- Наталія Кондель-Пермінова – кандидат архітектури, архітектурознавиця Інституту проблем сучасного мистецтва;
- Олег Дроздов – архітектор, засновник Харківської школи архітектури.
У дискусії та обговоренні доповідей і виголошених концептів взяли участь:
- Ганна Бондар – народний депутат України, архітекторка, урбаністка;
- Юліан Чаплінський – український архітектор, урбаніст, публічний та політичний діяч; у 2015–2019 роках працював керівником Управління архітектури міста Львова, з вересня 2019 року по лютий 2020-го – заступник міністра розвитку громад і територій з питань європейської інтеграції;
- Christos Passas – design director Zaha Hadid architects, guest professor DAAD, RIBA chartered architect – Presentation – RIBA mandatory competencies and future challenges for architects;
- Szymon Wojciechowski, директор і засновник проєктного бюро, Республіка Польща;
- Regina Loukotová – ректор приватної архітектурної школи Archip, Прага.
Один з ініціаторів та організаторів, ведучий дискусій Міжнародного форуму «Архітектурна освіта в епоху відновлення України після війни» архітектор Влад Голдаковський запитував: «Сьогодні ми говоримо про системне руйнування країни – воно потребує системного, холістичного підходу до сучасної підготовки архітекторів – які кроки для цього треба зробити? Чи можливо створити групу впливу, ініціативну групу, яка б могла впливати на ситуацію в освіті згуртовано знизу?».
Такі ж запитання задали колегам по кафедрі дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Андрій Павлів та Ореста Ремешило-Рибчинська. Якщо хтось має бажання взяти участь у дискусії, прохання надсилати свої пропозиції на корпоративну пошту Львівської політехніки Оресті Ремешило-Рибчинській.
На завершення Форуму учасники отримали сертифікати–подяки, підписані організаторами.
Результати Форуму запропоновано продовжити у подальших науково-практичних напрацюваннях, про які буде інформовано в майбутньому.
